Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
27 березня 2013р.
«Конвенція про стягнення аліментів за кордоном»
20 червня 1956 року в Нью-Йорку була підписана Конвенція про стягнення аліментів (далі – Конвенція).
До вказаної Конвенції Україна приєдналася 20 липня 2006 року, а набула чинності вона для України 19 жовтня 2006 року.
Відповідно до статті 1 Конвенції, метою її є спрощення стягнення аліментів, на які особа (далі — позивач), що перебуває на території однієї з Договірних Сторін, заявляє своє право, з іншої особи (далі — відповідач), яка підпадає під юрисдикцію іншої Договірної Сторони.
Ця мета досягається за допомогою установ й органів, які далі називаються Органи, що передають, і Органи, що приймають.
Засоби правового захисту, передбачені в цій Конвенції, доповнюють, але не замінюють, будь-які інші засоби правового захисту, які існують відповідно до внутрішньодержавного або міжнародного права.
Крім того, для більш легкого використання статей Конвенції, Міністерством юстиції України було розроблено Інструкцію про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 року № 121/5 (далі – Інструкція).
Інструкція визначає такий порядок виконання в Україні Конвенції, а саме:
- порядок звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном;
- порядок звернення із заявою про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави;
- порядок опрацювання заяв, що надходять від іноземних заявників, про стягнення аліментів та про визнання і виконання рішення іноземного суду про стягнення аліментів з осіб, які проживають в Україні;
- порядок надання міжнародної правової допомоги у зв’язку з розглядом справ на підставі Конвенції;
- функції Міністерства юстиції та його територіальних управлінь юстиції при виконанні Конвенції.
Необхідно знати!
Інструкція визначає спрощену процедуру стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім’ї згідно з Конвенцією у відносинах з такими державами, які є її сторонами: Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка (далі — Договірні Сторони).
Хочу зауважити, що перелік Договірних Сторони може збільшуватися, у зв’язку з тим, що інші держави можуть ратифікувати Конвенцію.
Запам’ятайте!
1) У разі, коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном, можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору.
2) Усі звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім’ї та інші документи на виконання Конвенції в Україні надсилаються для передачі за кордон або з-за кордону через Міністерство юстиції України.
3) Якщо позивач проживає на території України, звернення про стягнення аліментів на дитину або утримання на іншого члена сім’ї можуть направлятися до Міністерства юстиції через головні управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм Києві та Севастополі (далі — територіальні управління юстиції).
4) Питання про стягнення аліментів порушується фізичною особою на своє утримання або на користь іншої особи, а також юридичною особою, що має право порушувати питання про стягнення аліментів на дитину або іншу особу в установлених законодавством випадках, або належним чином уповноваженим представником відповідної особи.
Звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном
Коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, або коли згідно із законодавством Договірної Сторони вирішення питання здійснюється за місцем проживання відповідача, або коли потребує вирішення питання про зміну розміру аліментів, до відповідної Договірної Сторони надсилаються документи, необхідні для розгляду справи по суті.
Запам’ятай!
Звернення про вирішення питання про стягнення аліментів на підставі Конвенції оформлюється позивачем письмово в довільній формі.
Обов’язково, до звернення додається заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, оформлена згідно з додатком 1.
Відповідно до статті 3 Конвенції, заява чи додатки до неї повинні містити таку інформацію та документи:
а) повне ім’я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п’яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності);
б) відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно;
в) відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідку про доходи;
г) засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв’язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо);
ґ) фотокартку позивача;
д) будь-яку іншу інформацію, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна;
е) нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформацію про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача.
Знай, якщо заява стосується вирішення питання про зміну розміру аліментів, то надається засвідчена копія судового рішення чи іншого документа, яким установлено розмір аліментів.
Обов’язково, до звернення додаються переклад заяви і документів на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується стягнути аліменти.
Звернення з клопотанням про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави
Звернення про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої Договірної Сторони подається позивачем або уповноваженою на це особою письмово в довільній формі.
До звернення додається клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном згідно з додатком 2.
Клопотання повинно містити таку інформацію:
а) повне ім’я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п’яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка;
б) наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;
в) будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною Договірною Стороною як необхідна.
Крім того, до клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:
а) копія судового рішення;
б) довідка про те, що рішення набрало законної сили;
в) довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
г) довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
ґ) при необхідності та можливості копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті.
Бажано до звернення додати фотокартку стягувача і переклад клопотання та документів, що до нього додаються, на офіційну мову Договірної Сторони, на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення.