Олександр ЛАВРИНОВИЧ: «За останні 3 роки Президент жодного разу не відхилив подання ВРЮ про призначення судді»

 Як відомо, на початку липня глава держави вніс до парламенту законопроект, що містить низку змін до розділу «Правосуддя» Основного Закону. На осінній сесії Верховна Рада повинна розглянути цей документ і направити його на експертизу до Конституційного Суду. Опозиція традиційно розкритикувала практично всі пропозиції. Хоча в суддівському корпусі вони, навпаки, знайшли схвалення. Підтримує проект і голова Вищої ради юстиції Олександр Лавринович.

Нагадаємо, що нововведення, зокрема, стосуються процедури призначення суддів: пропонується видавати мантію відразу безстроково, без п’ятирічного «випробувального строку». Невдоволення опозиції перш за все викликало позбавлення парламенту можливості брати участь у цій процедурі. Але, на думку голови ВРЮ, ніякого посягання на незалежність суддів у пропонованій процедурі не вбачається. «Як і в багатьох країнах, це лише данина поваги до професії судді в державі», — підкреслив О.Лавринович в інтерв’ю «Коммерсанту-Украина».

Він нагадав, що глава держави, видаючи укази про призначення законників, спирається на рішеннях Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради юстиції. На думку керівника останньої, «ці два фільтри покликані законом забезпечити якісний відбір кандидатів». О.Лавринович відзначив, що за останні 3 роки, з моменту введення у 2010 році нового механізму добору, Президент жодного разу не відхилив подання ВРЮ про призначення судді. Та й законодавство більшості країн не передбачає так званого випробувального строку для суддів.

Не може слугувати аргументом для збереження нинішнього порядку й можливість при проходженні процедури обрання безстроково відсіяти тих суддів, які неналежним чином ставилися до виконання своїх обов’язків. Голова Ради підкреслив, що, коли суддя здійснює помилку, процедура притягнення до відповідальності однакова як для призначених уперше, так і для «безстроковиків».

«На жаль, до ухвалення у 2010 році закону «Про судоустрій і статус суддів» були випадки, коли народні депутати не з питань правосуддя або професійного рівня судді, а з метою обстоювання особистих або корпоративних інтересів чинили політичний тиск на суддів», — нагадав О.Лавринович. Зараз же попередній розгляд персональних справ суддів у профільному комітеті парламенту заборонено і законом, і Регламентом ВР. Тобто при обранні суддів безстроково парламент виконує суто формальні функції.

Керівник ВРЮ вважає, що нинішній механізм, з одного боку, не дозволяє відмовляти в продовженні суддівської кар’єри тим, хто протягом 5 років не притягувався до дисциплінарної відповідальності. З другого — якщо в роботі судді є порушення, то «він повинен відповідати за свої помилки або зловживання» незалежно від строку, на який обраний.

У той же час О.Лавринович відкидає ідеї, висловлювані представниками опозиції, щодо призначення суддів органами місцевого самоврядування або шляхом виборів. «Такі пропозиції вносять або ті, хто ніколи цими питаннями не цікавився, або ті, у кого погана пам’ять, — відзначив він. — Подібні ініціативи мотивуються тим, що таким чином суддя не залежатиме від центральної влади. Невже в такому разі ставиться завдання зробити суддю залежним від влади на місцях?» Голова Ради підкреслив, що «в цьому контексті ми дотримуємося досвіду інших країн і розуміємо, що якість роботи судді не повинна залежати від симпатій чи антипатій виборчих кампаній».

Також О.Лавринович уважає недоцільним повернення колишніх повноважень Верховному Суду, але підтримує ініціативу щодо коригування нинішніх функцій ВС. «Що стосується функції формування єдиної судової практики, то я ознайомлений з думкою нового Голови ВС і підтримую її. Повинна бути реалізована й удосконалена і функція ВС щодо виправлення судових помилок, у тому числі й тих, що стали предметом розгляду Європейського суду з прав людини», — відзначив керівник ВРЮ.