Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Радомишль — одне із стародавніх міст Полісся і України. Свою сучасну назву Радомишль отримав не відразу. Вперше Радомишль згадується у літописі 1150 року під назвою Мичеськ, пізніше — Микгород. Старовинна назва древлянського міста походить від назви річки Мика, а та від загальнослов'янського дієслова «микати», що означає "робити швидкі й різкі рухи". Така назва може свідчити, що в старі часи річка Мика могла мати стрімку течію. Нині Микгородом називається сучасний район Радомишля, де понад сто років працює відома пивоварня.
За княжої доби Микгород мав вигідні стратегічні умови для розташування укріплення і побудови городища, адже його із обох сторін омивали річки Тетерів і Мика. Як свідчать перекази і як згадує у своїх працях Михайло Грушевський, на сучасному Микгороді було поставлено град.
1390 — у грамоті київського князя Володимира Ольгердовича місто згадане під назвою Мицько при Тетереві.
Приблизно у 1-й половині XVI ст. з'явилася нова назва міста. Після чергової татарської навали його з Микгорода перенесли на стратегічно вигідніше місце — стрімкий лівий берег річки Тетерів. За народною етимологією, «радісна мисль» про переселення і дала нову назву поселення — Радомисль. За іншою версією, вона походить від імені людини (аналогія: Земомисл, Осмомисл). Деякі автори припускають, що Радомисль або Радомисл означало людину, названу або вшановану як промисел чи знаряддя промислу. Перша писемна згадка про назву «Радомисль» належить до 1569 року.
Назву "Радомисл" або "Радомисль", скоріше за все, могли принести переселенці з Волині або Червоної Русі, де й досі збереглися містечка саме з такою назвою.
У 1946 році зазнає змін назва міста. Радомисль перейменовано на Радомишль.
Так, у післявоєнний період з 1944 року по 1950 рік в м. Радомисль велася відбудова народного господарства, піднімалися з руїн підприємства. За короткий час відновили роботу завод «Сільмаш», пивзавод, маслозавод, меблева фабрика, запрацювали школи і заклади охорони здоров'я та культури.
За постановою Ради Міністрів УРСР 24 листопада 1976 року місто Радомишль віднесено до списку стародавніх міст в Україні, що мають пам'ятки археології, містобудування і архітектури.
Після визволення від німецьких окупантів в березні 1944 року Радомишльський народний суд 1 участка розпочав свою трудову діяльність. В 1946 році був створений також і народний суд 2 участка, який став складовою частиною новоутвореної Житомирської області.
Реорганізація державного життя у повоєнний період зачіпала судові та правоохоронні органи. Після скасування у вересні 1945 року широкої юрисдикції військових трибуналів, відновилася в повному обсязі юрисдикція народних, обласних судів та Верховного Суду України.
З 1948 року Радомишльський народний суд Житомирської області підпорядковувався Управлінню Міністерства Юстиції по Житомирській області.
Протягом 1947-1948 років сесіями обласних Рад депутатів трудящих терміном на 5 років було обрано нові склади обласних судів. 30 січня 1949 року вперше відповідно до Конституції УРСР (ст. 108) і Закону СРСР про судоустрій 1938 року відбувалися вибори народних судів громадянами району на основі загального, прямого та рівного права при таємному голосуванні. Порядок виборів детально визначався у Положенні про вибори народних судів від 10 жовтня 1948 року. Народні судді та народні засідателі обиралися на три роки. Для кандидатів установлювався віковий ценз — 23 роки.
На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 30 серпня 1956 року обласне управління Міністерства юстиції було ліквідовано і функції судового управління народними судами були передані обласному суду. Мін'юст УРСР, а також інших республік отримав статус союзно-республіканського міністерства. На обласні суди покладалися не властиві для судових органів функції керівництва нотаріальними конторами, виконанням судових рішень і вироків у частині майнових стягнень, контролю за усією діяльністю народних судів, проведення в них ревізій. Народні суди отримали право призначати судових виконавців.
Завдання правосуддя та нові засади реформування судової системи визначили прийняті наприкінці 1958 року Основи законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік, а також Закон про судоустрій УРСР від 30 червня 1960 року. Зміни торкалися передусім організації та діяльності низової ланки судової системи. Замість дільничної системи народних судів встановлювалися єдині народні суди району чи міста, які тепер обиралися не на три, а на п'ять років. Народні засідателі обиралися на два роки зборами трудових колективів. Судові справи між суддями розподілялися за територіальним принципом, тобто за кожним суддею закріплювалася певна територія району (міста). Народні суди мали звітувати про свою діяльність перед відповідними Радами, а народні судді — перед виборцями.
Підвищити роль громадськості у здійсненні правосуддя давали змогу керовані судами самодіяльні органи — Ради народних засідателів. Відновили діяльність товариські суди, що виникли в 20-х роках для боротьби з порушниками дисципліни праці. Згідно з Положенням про товариські суди Української РСР від 15 серпня 1961 року їх підсудності підлягали справи про антигромадські вчинки й злочини, за скоєння яких не передбачалося кримінальне покарання. Товариські суди застосовували переважно заходи громадського впливу, а в разі необхідності могли порушувати клопотання перед народними судами про застосування кримінального покарання. Справи розглядалися колегіально — трьома членами товариського суду.
Проте, спроба децентралізувати управління судовою системою виявилася невдалою, і в 1962 році поновився попередній порядок загального керівництва судами з боку Мін'юсту та його органів.
Указом Президії Ради УРСР від 6 жовтня 1970 року було створено Міністерство Юстиції УРСР та відділи юстиції облвиконкому. В зв’язку з створенням відділів юстиції структура і функції обласного суду змінились. 30 грудня 1970 року обласним судом були передані відділу юстиції функції управління і організації народними судами.
Після набуття Україною суверенітету у грудні 1991 року в країні в органах влади всіх рівнів відбувається реформування. Здійснюється удосконалення судової системи, діяльності судів.
Згідно Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української PCP «Про судоустрій Української PCP», Кримінально-процесуального та Цивільного процесуального кодексів Української PCP» від 17 червня 1992 року № 2464-12, судовий процес проводиться суддею одноособово за участю прокурора, адвокатів, секретаря. Народні засідателі участі в судовому процесі не приймають. Це знайшло відображення у назві суду: з 1994 року він діє як Радомишльський районний суд Житомирської області.
З початку 2002 року, згідно Закону України «Про судоустрій», прийнятому 7 лютого 2002 року, суд мав назву – місцевий Радомишльський районний суд Житомирської області.
З початку 2003 року суди стали підвідомчими Державній судовій адміністрації України.
З метою забезпечення роботи суду по здійсненню правосуддя, узагальнення судової практики та іншої діяльності в Радомишльському районному суді Житомирської області діє апарат суду.
З 1944 року по 2011 рік суд був розташований в м. Радомишль Житомирської області по вул. М. Житомирська, 71. Адміністративна будівля бувшого приміщення суду знаходилася в аварійному стані та не відповідала вимогам для здійснення правосуддя.
Однак, 08 грудня 2011 року відбулося урочисте відкриття нового приміщення Радомишльського районного суду Житомирської області. На даний час Радомишльський районний суд Житомирської області розташований в м. Радомишль Житомирської області по вулиці Івана Франка, 4 а. Адміністративна будівля Радомишльського районного суду Житомирської області повністю відповідає вимогам для здійснення праввосуддя.
Нинішній авторитетний і високопрофесійний суддівський склад Радомишльського суду Житомирської області докладає чимало зусиль задля зміцнення демократичних засад судочинства, забезпечення неупереджених, справедливих рішень, які виносяться іменем держави.
Великий обсяг роботи виконує Радомишльський районний суд Житомирської області, який щоденно розглядає чималу кількість справ, судді та працівники апарату суду працюють з громадянами по роз’ясненню законодавства.
Склад Радомишльського районного суду Житомирської області вірно служить ідеалам добра і справедливості, відіграє важливу роль у забезпеченні захисту прав людини і громадянина.
_03_03.png)
